Я хочу поділитись теорією, яку нещодавно створив. Я займався класифікацією біологічних видів і дійшов висновку, що ви не ссавці. Адже всі тварини планети Земля інстинктивно пристосовуються, знаходять рівновагу із середовищем проживання, але... людина не така. Зайнявши якусь ділянку, ви розмножуєтеся, доки всі природні ресурси не будуть вичерпані. Щоб вижити, вам доводиться захоплювати все нові та нові території. Є один організм на Землі зі схожою звичкою. Знаєте, який? Вірус. Людство — це хвороба, ракова пухлина планети, а ми — ліки.
Докладніше
Відчуваєте, містере Андерсон? Ось вона, смерть. Ось вона... Я повинен вам подякувати, адже зрештою саме на вашому прикладі я зрозумів, у чому сенс будь-якого життя. У тому, що вона колись закінчиться.
Докладніше

Бачили б ви себе, містере Андерсон. Сліпий месія... Ви символ свого вигляду, містере Андерсон. Безпорадні, жалюгідні люди. Вони тільки й чекають, щоб їх позбавили мук.

Докладніше

Вам доводилося милуватися Матрицею? Її геніальністю... Мільярди людей живуть повноцінним життям... уві сні. Знаєте, адже перша Матриця створювалася як ідеальний світ, де немає страждань, де всі люди будуть щасливі. І повний провал. Люди не ухвалили програму, всіх довелося знищити. Приємно думати, що не вдалося описати ідеальний світ мовою програмування, щоправда, я вважаю, що людство як вид не сприймає реальність без мук та злиднів. Тобто утопія — лише іграшка, якою до пори тішився ваш примітивний розум. Тож Матриця стала такою. Відтворено пік вашої цивілізації. Саме вашої цивілізації, адже коли машини почали думати про вас, виникла наша цивілізація. Так, власне, і стався переворот. Еволюція, Морфеус, еволюція. А люди – динозаври. Подивіться у вікно. Це — занепад людства. Ми вже тут господарі, Морфеусе. Майбутнє – за нами.

Докладніше