Весь спадок людства хочу випробувати в глибинах своєї самості.

Життя на нещастя коротке,
А шлях до досконалості довгий.

Я йшов все життя безтурботно напролом
І задовольняв свої бажання,
Що злило, залишав я без уваги,
Що розчулювало, не тужив про те.

Я в бурі діянь, у життєвих хвилях,
У вогні, у воді,
Завжди, скрізь,
У споконвічній зміні
Смерть і народжень.

Мені спало на думку нове вираження, яке непогано розкриває співвідношення між«класичним» і«романтичним». Класичне називаю я здоровим, а романтичне хворим.