— Так... Умила вона  тебе!
— Подумаєш, теж мені постать!
— Фігури може бути й немає, а характер очевидний.

До чоловіка плітка не липне. Це вашій сестрі боятися треба!

На перехресті Ілля звернув було вліво, а Тося махнула портфелем праворуч і сказала:
— Так коротше.
- А так довше! — обізвався Ілля, відібрав у Тосі портфель і махнув ліворуч.
Тося подумала-подумала і, вирішивши, що довгий шлях іноді буває кращим за короткий, пішла за Іллею.

- Дурна ти ще... - ніжно сказав Ілля.
— Ось моду взяли: як що не по-їхньому — так обдурюють. І мама-Віра, і ти... Шукай собі розумну!
— Та я ж люблячи... З тобою весь час, як на іспиті. Ох і тяжка ти!
- Піди легку пошукай!
— А мені якраз така, як ти, і потрібна.
- Тоді терпи! - порадила Тося.

Краса на кшталт сукні. Можна й гарне напнути, а під ним — нічого.