Ти... ти одного разу сказав мені, що ти не герой. Були часи, коли я навіть думав, що ти не людина. Але дозволь мені сказати, ти був найкращою людиною. Найлюдянішим із усіх. І ніхто ніколи не переконає мене, що ти обманював. Я був такий самотній, і я стільки тобі зобов'язаний. Але, будь ласка, залишилася ще одна річ, ще одна річ, ще одне диво, Шерлок, заради мене, не будь мертвим. Зробиш це заради мене? Просто припини це. Припини.
- Вечеря...
- Що? Яка вечеря?
- Ми з Мері запрошені до вас на вечерю, до тебе і Джанін.
- Ти серйозно? Я щойно показав тобі будинок, звідки правлять світом, а тебе хвилює якась вечеря?
— Але чужа людина не може ось так просто увійти до школи.
— Будь-хто може потрапити куди завгодно, якщо вибере правильний момент.
- Подружки у вас немає?
— Подружки не моя сфера, вибачте, Джоне.
- Мм зрозуміло. А дружок є?
-...
- Це тепер нормально.
- Сам знаю.
— То дружок є?
- Ні.
Є своя складність, коли поряд добрі друзі. З друзями завжди хочеться поділитися, з друзями та сім'єю. А яке гірше зло можемо заподіяти своїм друзям? Відкрити їм свою страшну таємницю, оскільки, відкрившись їм, ти не знаєш, як вони це сприймуть, а слів назад не візьмеш, сказаного вже не повернеш. Розкривши своє серце, його вже не закриєш.
Тут все інтимніше, тут – ваше серце. А вам не можна допускати, щоб воно керувало вашою головою. Ви могли вибрати будь-яке випадкове число і отримати сьогодні все, але Ви не змогли встояти, чи не так?
- Хочу ковтнути повітря - йдемо гуляти.
— Загалом у мене побачення.
- Що?
— Це коли двоє захоплені та проводять час разом.
— А що я запропонував тобі?
— Не зовсім... сподіваюся.