Можливо, ти не найсвітліша голова, зате неперевершений провідник світла. Не надто обдаровані люди здатні стимулювати обдарованість інших.

- Ти в мені розчарований.
- Гарна дедукція. Так!
— Не перетворюй людей на героїв, Джоне, героїв немає. А навіть якби вони були — я з іншої опери.

— Ви маєте його зупинити. Він виставляє нас ідіотами.
- Добре. Якщо ти поясниш, як це йому вдається.

— Джоне, ви солдат. Вам потрібен час, щоб звикнути до громадянського життя, і записи в блозі про все, що з вами відбувається, дійсно допоможуть вам.
- А нічого не відбувається.

Зброя вбивства - воно ж місце злочину! Яка справа – шедевр!

- Камери. За нами стежать.
- Що?! Камери? Тут? Але ж я в нічній сорочці!

Я пошлю туди найкращого зі своїх людей. Джон завжди видобуває потрібну інформацію, хоча нічого не розуміє.

- Цьому навчають у першому класі, як можна цього не знати!
— Якщо я й знав, то вилучив.
- Вилучив?
— Це [показує на голову] — мій жорсткий диск, де доцільно зберігати лише те, що корисне. Справді корисно. Люди, як правило, забивають його всяким сміттям, яке заважає знайти необхідне.

Досить. Я в шоці. Бачите, на мені ковдру. І взагалі, я щойно впіймав вам серійного вбивцю.

- Що я можу для вас зробити? Чим я можу ще допомогти?
— Чудово було б послухати тишу. (— Що-небудь ще? Допомога, може?
— Тиша не завадить, мабуть.)