Шерлок Холмс - велика людина. І я думаю, що одного разу при великому везінні він стане і зрозумілим.

- Шерлок, що ти зробив із моїм будинком?
— З будинком усе гаразд, місіс Хадсон, якщо не брати до уваги мертвого серійного вбивцю на другому поверсі — хороші новини для Лондона, погані новини для вашого килимка.

- Я можу довести, що ти створив цілком фальшиву особистість!
— О, просто накладіть на себе руки. Це набагато легше.

— Він пропонував гроші за шпигунство за мною?
- Так...
- Ти взяв?
- Ні...
- Шкода, ми могли б поділити їх, подумай наступного разу...

Робота — найкращі ліки від смутку.

- Місіс Хадсон, господиня квартири, зробила мені привабливу пропозицію, вона  мені зобов'язана. Кілька років тому її чоловікові ухвалили смертний вирок у Флориді, я її врятував.
— Вибачте, ви врятували її чоловіка від страти?
- Ні, я прискорив її.

Не бери все близько до серця, мені завжди хочеться закричати, коли ти заходиш у кімнату. Взагалі, як і багатьом іншим.

Це твоя слабкість – ти завжди хочеш, щоб усе було по-розумному.

— Сказати тобі те, що ти вже знаєш?
- Ні, доведи, що це відомо тобі.

Він Бога переживе, аби останнє слово було за ним.