Все своє життя я розкидався почуттями, а зараз я зітхнув, у мене нічого не залишилося. Але я посміхаюся, знаючи, що завжди прагнув більшого.

Я сів студентом марихуаною, а вийшов професором по кокаїну.

==========================

Я сів бакалавром марихуани, а вийшов доктором кокаїну.

==========================

Я сів кандидатом наук по траві, а вийшов академіком по кокаїну.

Я сидів у в'язниці і завжди думав лише про одне. Тільки про неї. Про мою дочку. Я мав повернути«своє серце»...

Мене підставили, спіймали на місці злочину. ЦРУ та відділ боротьби з наркотиками. Мене це не хвилювало. Підставили: Кевін... і Дерік, для порятунку своїх дупи. І це мене не хвилювало. Вирок до 60 років тюремного ув'язнення. І навіть це мене не хвилювало. Я не дотримав слова. Я порушив обіцянку.

Нехай дме попутний вітер,
І сонце світить завжди,
І нехай пані удача
Не покине тебе ніколи.

Ну і зрештою, чи варто було?... Господи Боже... Як непоправно пройшло моє життя. Я навіки залишився в останньому дні літа, мене забули на вулиці, і ніхто не відчинить мені двері. Повірте, свою частку горя я отримав з лишком. Більшість людей будують плани, а життя просто минає. За свій вік  я розкидав частинки мого серця по всьому світу, а того, що залишилося, ледве вистачає, щоб жити. Але я намагаюся посміхатися. Я знаю, що мої бажання набагато перевершували мої можливості. Мене більше не чекають ні білі коні, ні гарні жінки.

Гроші - ніщо, вони нічого не означають. Це так здається. (Гроші - це фікція, Джордж. Дурниця. Повір, я це знаю.)

Ти єдине гарне, що є в моєму житті. Я люблю тебе.

Ти моє серце... а я не можу жити без серця...

Привіт, батьку. Я згадую старі часи, у мене було метр із кепкою, і важив я фунтів шістдесят. Але я був твій син. Вранці в суботу я їздив на роботу з татом, ми залазили в ту велику зелену вантажівку. Мені він здавався найбільшою вантажівкою на світі, тату. Пам'ятаю, якою важливою була наша робота. Якби не ми, люди б замерзли на смерть. Ти для мене був найсильнішим. Пам'ятаєш наші аматорські фільми, мати одягалася як Лоретта Янг. Морозиво, футбол, війна, тунець. І як я виїхав до Каліфорнії і повернувся із ФБР на хвості. Той агент Траут, коли він став на коліна щоб взути мене, ти сказав:«Це моя справа, сволота, одягати синові черевики». Ти добресказав, дуже добре. Ти пам'ятаєш? А коли ти сказав мені, що гроші — це фікція... Так, старий, мені сорок два роки, я нарешті зрозумів, що ти хотів мені сказати. Нарешті я зрозумів... За стільки років. Ти краще за всіх. Жаль, я так мало для тебе зробив. Ми так мало бачилися. Загалом, нехай вітер завжди дме тобі у спину, а сонце світить в обличчя. І нехай вітри долі піднесуть тебе, щоб ти танцював серед зірок. Я люблю тебе, твій Джордже!