Бог?! Ти ж знаєш, що Бога немає, правда? Ти вже здогадалася, що це нісенітниця, яку вигадали, щоб ти не була собою.

- Покажіть свої руки.
— Хочете прочитати моє майбутнє?
— Ваше минуле.

Я думала, що ти такий самий, як і я. Тебе притягувала темрява, але Тейт, ти і є темрява.

All monsters are human. Усі чудовиська — це люди. (— Це були не люди! Це були монстри!
— Всі монстри — люди. І ти монстр.)

— Як довго ти каратимеш мене?
— Я не караю тебе, егоїстичний засранець. Я намагаюся зрозуміти, як пробачити.

Я вважаю, що на світі немає  таких дверей, які не під силу відчинити красі.

Я готуюся до благородної війни.
Я спокійний, я знаю таємницю, знаю, що буде, і я знаю, що ніхто мене не зупинить, навіть я сам.

— Колись світ зміниться.
- Це неправильний світ.

— Ти віриш у примар?
— Чому ти мене питаєш?
- Не знаю. Не всьому ж бути лайном, правда? Має бути найкраще місце, десь. Принаймні для таких, як ти.
— Але ж не для тебе?
— Відколи ти сюди переїхала, це і є найкраще місце.

- Ти трохи з привітом, так?
— Ти й половини не знаєш.