— Які ж зручності в каютах третього класу, містере Доусон? Кажуть, що тут вони не такі вже й погані.
— Цілком терпимі, мем. Мишей та щурів майже немає.

Тепер ось і ви знаєте про Джека, який мене врятував. Врятував не тільки від смерті, а й від багатьох інших...

Ваші гроші вже не врятують вас, ні мене!

Я – король світу!

Моє люстерко! Воно таке саме, як тоді, коли я востаннє в нього виглядала. Тільки от відображення стало іншим.

Квиток, який я виграв, був для мене найкращим подарунком долі. Я зустрів тебе! За це я вдячний їй, Розо! Глибоко вдячний!

Ви шукали скарб не там, де треба. Тільки життя має цінність і кожну його мить.

- Типове явище. Собаки з першого класу ходять сюди полегшуватись.
— Щоб ми не забули, яке місце нам відведено в житті, га?
— Це не забудеш.

Краще бути його повією, ніж твоєю дружиною!

Ми тонемо під музику – ось це перший клас!