У неї телефон не для того, щоб з нею можна було зв'язатися, а щоб він лежав у сумочці, дзвонив, а вона його не чула.
- Ле-єш, вийди з Геком!
— Ось що мені зробити: вийти з Геком, замовити таксі чи розлучитися?
А грінка у нашому ресторані називається крутоном. Це такий самий підсмажений шматочок хліба. Тільки грінка не може коштувати 8 доларів, а крутон може.
А навіщо потрібна дорога, якщо через неї не можна перевести бабусю?
А ось взяти питання«Навіщо?». Коли я говорю їй:«Поїхали до мене», — а вона мені:«Навіщо?», — ось поясни, що я маю відповідати? Адже в мене вдома боулінг, не кінотеатр. Якщо скажу:«Займемося раз-два любов'ю, мені точно буде добре, тобі може, а далі ти можеш залишитися, але краще, щоб поїхала». Вона ж точно не поїде, хоч чудово розуміє, що ми їдемо саме за цим. І я говорю:«Поїхали до мене, у мене чудова колекція лютневої музики XVI століття». І ось ця відповідь її повністю влаштовує.
«Я пішла. Чмоки» Ну які, нахер, чмоки? Хочеш поцілувати – поцілунок.
Ось, наприклад, якщо чоловікові подобається жінка, він повинен її завоювати, а якщо жінці подобається чоловік, вона... вона ж має йому здатися. Тобто програти. Програє, виграючи. Ми граємо у шашки. Вони грають у піддавки… Крива жіноча логіка … Завжди у них так.
Раніше мені батьки щось забороняли, зараз дружина. Коли я вже подорослішаю?
Тоді Ромео та Джульєтта. Виходить, добре, що вони померли. Адже вони стільки подолали заради свого кохання. А витримала б, скажімо, її кохання, якби вона дізналася, що він каже«дзвонить»? Чи що він шкарпетки по всій квартирі розкидає?
От якби прийшли фашисти, які за неправду розстрілюють, і спитали, —«Зраджувала тобі дружина чи не зраджувала?» Я в будь-якому разі відповів би«ні», бо якщо не зраджувала, ти сказав правду, тебе відпустили, а якщо зраджувала, то ти навіть здивуватись не встигнеш.
А ось сказав ти –«так, зраджувала» і це виявилося правдою. Тебе відпустили, живи, тільки як із цим жити? Ти знаєш, вона знає, що ти знаєш, всі фашисти знають, їх уже не покличеш — незручно, а хлопці були корисні… А якщо все й трималося на тому, що ти«не знаєш», а вона зараз піде, а ти її любиш… ай..