— Та гаразд, Боббі! Нікому не потрібна ця фотографія.
— Підтримую.
— Мовчати! Ви моє пиво хвилюєте. До того ж, треба мені хоч щось на згадку про ваші жалюгідні морди.
— Ха! Приємно, що тут оптимісти!
Кинута жінка гірше від шаленої кішки.
Гаразд. Я не лікар, але... Цього оголошую мертвим.
І до речі, немає такого поняття«дивно». Кожен нормальний по—своєму.
— Я рятую тебе, Діне.
— Рятуєш від чого?
— Від твоєї долі.
— Боббі Сінгер — ти мій герой!
— Знатно ти довбала.
— Ти під кайфом?
— Як правило, так!
— Що тебе так шандарахнуло?
— Життя!
Згадай, куди веде доріжка, вистелена добрими намірами.
— Не даси мені померти спокійно?
— Просто не дам померти.
— Тато відпустив тебе одного на полювання?
— Мені 26, чувак.