- Це ад? — Так!... Розумієш, у старого пекла була одна проблема — більша частина його мешканців уже була мазохістами... Було багато:« Дякую, сер, запхніть мені наступну гарячу палицю в зад». Але глянь на них — ніхто не любить чекати в черзі. — А що відбувається, коли настає черга? - Нічого. Вони повертаються в кінець. Дуже продуктивно.
— Сем, я не менше за тебе хочу розрахуватися з Гадріелем. Але твоє життя дорожче. Знаєш, перебування людиною змінило моє ставлення не лише до їжі. Воно змінило моє ставлення до тебе. У сенсі тепер я розумію твої переживання. - Це ти про що? — Єдина людина, яка лажала ще частіше і крутіше, ніж ти... це я. І тепер я знаю, як це відчувати провину. Знаю, як це... Тепер мені відомо, як це шкодувати, Сем.
- Що з тобою? Ти що, напився? - Ні!... Так. — Та що з тобою сталося? - Я знайшов магазин зі спиртним... - І? - І випив його. (- Я знайшов винний магазин. - І? - І осушив його.)