— Вони дуже засмутилися, що я не терорист.
- Ти дуже нудний мусульманин.

— Скільки разів ти дзвонив їй?
- Тридцять девять.
- А повідомлень?
- Сто сорок одне.
- І що, зовсім нічого?
- Нічого.
- Вау. Мішель і справді ненавидить тебе.

- Так, хлопче, ти облажався, тому що від тебе смердить!
— Але в мене не було часу вмитися.
- Не було часу? Я зайшов додому, прийняв душ, зробив уроки, подрочил, познущався з батька, переодягнувся, і прийшов до школи зі зробленою роботою з англійської мови.

Не кажи, що ти любиш мене, якщо це неправда, тому що я можу зробити щось божевільне, наприклад, повірити в це.

Сенс над пункті призначення, а самому пригоді.

— Гей, Анваре, ти гаразд?
- Заткнися! Я не можу пописати, коли ви дивитеся. [Всі дивляться з машини] Ви дивитеся?
- Не-е-є!

Якщо вона  через тебе намагалася накласти на себе руки, це не означає, що вона не хоче тебе бачити!

Щоразу, кожен гребаний раз! "Сид, купи 100 грам трави!" Добре, сер.«Сид, засунь пакет із таблетками собі в дупу!» Звісно.«Сид, підемо рятувати якусь телицю!» Обов'язково. І чого ж тебе навчили, Сідні?! Що мої друзі – кретини!

Ти розповідаєш мені проблему, ми п'ємо горілку, проблеми немає.

— Господи, годі вже вирячитися!
— Пробач, Джеле, але вони так... стирчать.
— Заради всього святого, ти ж гей!
— Да-а... А, себто, так! Точно!