У нас була перерва!
(Але ж ми розлучилися!)
— Ви весь у своїх думках, надто багато думаєте.
— Я сумніваюся в цьому.
— Ні-ні, ви не пов'язані з жодною частиною тіла, у вас немає напруженості, а ця сцена — боротьба, це гонка. І потім ви читаєте її горизонтально, не бійтеся вивчити вертикальне. І не вчіть слова – нехай слова вчать вас.
— Може, просто переспати із продюсером?
Якщо дуже чогось хочеш, і помисли твої чисті, то відбуваються чудеса!
— Коли проб'є мій час, поховайте мене в морі.
- Де?! Де?
— У морі, заразом і розважитеся.
— Що означає — розважимося?
— Виїдете на природу, візьмете напрокат човен, бутерброди.
— І викинемо твоє тіло за борт, чудову розвагу.
— Усі довкола думають, що добре мене знають. Вони думають хтось, а Джек Геллер нас не здивує, а тут скажуть, поховав себе в морі, це він зовсім.
- Боюся, так і скажуть.
— Аби говорили.
- Що ти робиш?
- Іду!
- Але ж це твоя квартира...
- Тепер ти розумієш, наскільки я зла!?
- Фібі, перестань, ти нікого не вбивала, просто люди вмирали, поки ти була в дантиста. Це звичайний збіг.
— Ти їм скажи. Ой, не вийде, ВОНИ ПОМЕРЛИ!
— А чому однією щіткою користуватись не можна, а одним милом можна?
— Бо мило — не щітка. Воно саме себе очищає.
- Гаразд. Тільки коли підеш у душ, подумай про те, що я мою в останню чергу, а ти в першу.
— Хто це тут кинув папірець?
— Це я, мабуть. Записав дещо на листку, щоб не забути, а потім вирішив, що й так все запам'ятаю, і зім'яв листок... і вбити мене мало.
— Якщо хтось хоче зробити нам подарунок, ми не маємо позбавляти його цієї радості.
— Чому малюк не смокче груди? Може сосок занадто великий?
— А може, ця дитина божевільна?