Я хочу хоч з однією людиною про все говорити як із собою.

... І дружину свою до того поважав і до того іноді боявся її, що любив.

Почуття самозбереження – нормальний закон людства.

У своїй гордості вона  ніколи не пробачить мені любові моєї, і ми обидва загинемо.

Хто винен, що вони нещасні і не вміють жити, маючи попереду по шістдесят років життя?

Неподобство та хаос усюди знайдеш.

Дурня з серцем і без розуму така ж нещасна дурниця, як і дура з розумом і без серця.

Краса врятує світ.

Я не був закоханий... я... був інакше щасливий.

Досконалість не можна любити ; на досконалість можна тільки дивитися як на досконалість, чи не так?