Дивно, як легко забувається все, окрім запахів.

Два тижні він нічого не читав, і газета видалася йому шедевром класичної літератури.

Ми разом, чи надовго, чи нема  — хто знає? Ми разом, і цього достатньо. Навіщо нам усілякі церемонії?

Дивне почуття порожнечі, яке викликається всяким «після».

Стерва чи свята. Зрештою, яка різниця? Важливо, як ми до цього ставимося.

Кохання — не торгаш, який прагне отримати відсотки з капіталу. А для фантазії достатньо кілька цвяхів, щоб розвісити на них свої покривала. І їй не важливо, які це цвяхи — золоті, залізні, навіть іржаві… Де їй судилося, там вона й заплутається. Будь-який кущ — терновий чи рожевий — перетворюється на диво з«Тисячі й однієї ночі», якщо накинути на нього покривало, зіткане з місячного світла та оброблене перламутром.

Кохання - це коли хочеш з кимось зістаритися.

Чим більше ми з один одним говоримо, тим менше щось розуміємо. Є речі, які неможливо ні зрозуміти, ні пояснити. Слава Богу, що в нас ще є щось темне, дрімуче, якийсь клаптик джунглів.

Не треба боятися бути кумедним. Втім, для цього потрібна не тільки мужність, а й відома невимушеність.

Незабаром ранок … Коли я повернуся, буде ранок … і життя стане простіше.