Коли пишеш роман про дорослих, точно знаєш, де зупинитися, — на весіллі; але коли пишеш про дітей, доводиться ставити останню крапку там, де тобі зручніше.

І він так насолоджувався своїми прикростями, що не мав сили допустити, щоб якась земна радість чи дратівливі веселощі вторглися в його душу; він оберігав свою скорботу, як святиню.

У дівчат все можна дізнатися по обличчю - витримки у них ніякої.

Виявляється, Томе, бути багатим зовсім не така весела справа. Багатство - туга і турбота, туга і турбота...