Він хотів один раз, лише один раз, бути сприйнятим у своїй істинній суті і отримати від людей відгук на своє єдине істинне почуття — ненависть.

І пізніше, коли з розповідей він дізнався, що море велике і по ньому можна цілими днями плисти на кораблях, не зустрічаючи суші, він зазвичай уявляв, що сидить на такому кораблі високо нагорі, в кошику на передній щоглі, і летить кудись вдалину по нескінченному запаху моря, який навіть і не запах зовсім, а дихання, видих, кінець усіх запахів, і від задоволення він ніби розчиняється в цьому подиху.

У нього більше не було пристрасної туги за печерною самотністю. Цей досвід уже був зроблений і виявився непридатним для життя. Так само, як і інший досвід, досвід життя серед людей. Задихаєшся і там, і там.