Артур Конан Дойл. Етюд у багряних тонах
Людський мозок схожий на маленьке порожнє горище, яке ви можете обставити, як хочете. Дурень натягне туди всякого мотлоху, і корисні, потрібні речі вже не буде куди всунути, або в кращому разі до них не докопаєшся. А людина розумна ретельно відбирає те, що вона помістить у своє горище. Він візьме лише те, що йому знадобиться для роботи і все розкладе у зразковому порядку. Даремно люди думають, що у цієї маленької кімнатки еластичні стіни.