Пес підбирався все ближче й ближче, стелившись тротуаром і старанно виляючи хвостом. Потім він просто стрибнув на мене, і я, не встоявши під ударом передніх лап, розпластався на асфальті. Незважаючи на худорлявість, він був все ж надто великий і важкий. Осідлавши мене, осміліша псина почала лизати мені обличчя, вуха, лоб. Я ледве спихнув його, схопився і витер обличчя.

— Сидіти! Тобі треба підкріпитись!

Я дістав із пакета сендвіч і відламав шматок.

— Небагато тобі, решта мені, старий! — сказав я і поклав його на тротуар.

Пес підійшов до частування, понюхав і відійшов. Облизуючись і оглядаючись на мене, він почав віддалятися.

— Гей, друже, постривай! Цей був із арахісовою пастою! Іди спробуй копченої ковбаски! Повернися! До мене!

Пес з побоюванням підійшов знову. Я знайшов сендвіч з ковбасою, відламав великий шматок, зіскреб з нього гірчицю і кинув на тротуар.

Привереда схилився над подачкою, уткнувся в неї носом, обнюхав, повернувся і потрусив геть. Цього разу він навіть не обертався, все швидше і швидше віддаляючись уздовж вулицею. Не дивно, що я постійно перебував у стані депресії – неналежне харчування.
Докладніше
До мене наближалася жінка. У неї були чудові ноги. Не таючись, я подивився жінці прямо в очі, потім мій погляд ковзнув вниз і зафіксувався на ногах, а коли вона  пройшла повз мене, я повернувся і оцінив її дупу. Я відверто впивався виглядом цієї шикарної дупи. Її чудові форми назавжди відклалися у моїй пам'яті, плюс шовчики на шовкових панчохах.
Я б ніколи не наважився на це без пов'язки на голові.
Докладніше

Боротися з життєвими лихами та перемагати завдяки міцному сімейному тилу. Він свято вірив у це. Візьміть сім'ю, підмішайте в неї віру в Бога, приправте ароматом почуття Батьківщини, додайте десятигодинний робочий день і отримайте те, що потрібно, — осередок суспільства.

Докладніше