Іноді і любов не в радість, чи не так?
Ми надто багато часу стирчимо у кімнатах. Занадто багато думаємо у чотирьох стінах. Занадто багато живемо і зневіряємося під замком. А на лоні природи хіба можна впасти у відчай?
Раптом він відчув себе ідіотом, — хотів зберегти незалежність, а вчинив безтактовно.
- Ви розумієте слова?
— Я вас любив.. — романс на вірші Пушкіна.
- Ви знаєте російську?
- Так, наскільки мене навчив Морозов. Головним чином лайки. У цьому сенсі російська — просто видатна мова.
Дивно, як багато думає людина, коли вона в дорозі. І як мало, коли вернувся.
Від маленької порожньої кімнати віяло безнадійністю, тугою та листопадом.
«Чому?» - Це питання про яке досі розбивалася вся логіка, вся філософія, вся наука.
Я – ніщо, якщо я одна. Я ніщо без тебе.
Щастя навколо - скільки завгодно. Тільки нагинайся та підбирай.
— Ви не любите говорити про себе, чи не так?
- Я навіть думати не люблю про себе.