Якщо дуже хочеш щось дізнатися, плати свою ціну.

Все, що нам залишається, - це жити собі помаленьку. Трохи сьогодні, трохи завтра — і так далі...

— Моя сестриця тромбона від мікрохвильової печі не відрізнить. Хоча десь«Прада», а десь«Гуччі», розбирається з першого погляду.
- Що ж, - усміхається він. — У кожного своє поле бою...

Хтось уміє добре виконувати свою справу. А хтось справді творить по-справжньому. Між цими двома вміннями величезна різниця.

Слухай. Людське життя не таке примітивне, щоб ділити її тільки на похмурі і світлі сторони. Між світлом і мороком — мільйони тіней та перехідних відтінків! І розумна людина все життя вчиться їх розрізняти. І те що, щоб його розум у своїй не затуплявся, витрачає купу зусиль і часу.

Якийсь час я боролася за себе, будувала свій маленький світ. І тепер завжди можу сховатися в тій маленькій світці і хоч трохи розслабитися. Одна. Як равлик у панцирі. Але мені тому й довелося споруджувати цей панцир, що сама я беззахисний слимака. Та й для зовнішнього світу мій світ зовсім крихітний і нікчемний. Як хатина з картонних ящиків. Вітер дунув сильніше — все одразу й розвалилося...