Прокинувшись у понеділок, Том відчув себе дуже нещасним. Він завжди почував себе нещасним у понеділок вранці, бо цього дня починався новий тиждень довгих мук у школі. Йому навіть хотілося тоді, щоб у житті зовсім не було воскресінь, бо після короткої свободи повернення до в'язниці ще важче.

Він довго сидів у задумі, упершись ліктями в коліна і поклавши підборіддя на руки. Йому здавалося, що життя в кращому разі — марнота і страждання, і він був готовий заздрити Джиммі Годжесу, який нещодавно помер.«Як добре, — думав він, — лежати в могилі, спати і бачити різні сни, на віки віків, і нехай вітер шепоче про щось у гілках, нехай пестить траву і квіти на могилі, а тебе ніщо не турбує, і ти ні про що не журишся, ніколи, на віки вічні". Ах, якби у нього були хороші позначки у недільній школі, він, мабуть, був би радий померти і покінчити з ганебним життям… А ця дівчинка… ну, що він їй зробив? Нічого. Він бажав їй добра. А вона прогнала його, як собаку, — як собаку. Колись вона  пошкодує про це, але, можливо, буде пізно. Ах, якби він міг померти не назавжди, а на якийсь час!

Всякий предмет, що дістався нам ціною благородної, чесної праці, здається нам солодшим і милішим.

І вони пішли навмання, безцільно... просто для того, щоб іти, не сидіти на місці, адже більше вони нічого не могли зробити. Незабаром надія ніби знову воскресла в їхніх серцях — не тому, що для цього була якась причина, а тому, що така вже властивість надії: вона  відроджується знову і знову, поки людина ще молода і не звикла зазнавати невдач.

Вбити її? Хіба я казав, що вб'ю? Його я вбив би, якби він був тут, але не її. Якщо хочеш помститися жінці, не треба її вбивати. Зніми її, ось і все! Виріж їй ніздрі, обрубуй вуха, як свиня.

Після цього він відкрив одну нову істину: якщо хочеш, щоб людина що-небудь зробив, нехай дасть зарок, що не робитиме цього на віки віків.

Але в молодості серця еластичні і, хоч як їх стискни, розправляються швидко. Тома непомітно захопили помисли тутешнього світу. Що, коли він зараз піде куди очі дивляться і таємниче зникне для всіх? Що, якщо він піде далеко-далеко, до невідомих країн, за моря, і ніколи не повернеться?

— Слухай, а жінок ми теж убиватимемо?
— Ну, Бен Роджерсе, якби я був такий неук, я б більше мовчав. Вбивати жінок! З якого дива, якщо в книжках нічого подібного немає? Приводиш їх у печеру і звертаєшся з ними якнайввічливіше, а там вони в тебе помалу закохуються, і вже самі більше не хочуть додому.

Він думав, що любить її без пам'яті, думав, що любитиме її вічно, а виявилося, що це всього-на-всього швидкоплинне захоплення. Він кілька місяців домагався взаємності, вона  всього тиждень тому освідчилася йому в коханні ; тільки сім коротких днів він був щасливий і гордий, як ніхто на світі, — і ось за мить вона  зникла з його серця, як малознайома гостя, яка побула недовго і пішла.

Сам того не підозрюючи, він відкрив великий закон, який керує людськими діями, а саме: для того, щоб хлопчику чи дорослому захотілося чогось, потрібно лише одне — щоб цього було нелегко досягти.