Цілком справедливо, що захоплення красою пейзажу перетворилося на набір банальних слів. Всі роблять вигляд, ніби розуміють її, і намагаються наслідувати смак і витонченість того, хто першим відкрив суть мальовничості. Мені гидка будь-яка вульгарність висловів, і часом я не висловлюю своїх почуттів, тому що не знаходжу для виливу їхньої гідної мови, а лише побиті, тривіальні порівняння, які давно втратили сенс.
Для мене схвалювати означає любити. На слабше почуття я нездатна.
Ах, як легко тим, хто не знає смутку, вмовляти інших заспокоїтись!
Людина, якій нікуди подіти свій час, завжди без найменшого завзяття совісті посягає на чуже.