Але серед ночі він прокинувся і міцно притис її до себе, ніби це було все його життя і її забирали в нього. Він обіймав її, відчуваючи, що все життя в ній, і це було так.

Раніше в нас була релігія та інші дурниці. А тепер треба, щоб у кожного був хтось, з ким можна поговорити до душі, бо відвага відвагою, а самоту свою все—таки відчуваєш.

Але розумній людині іноді доводиться випити, щоб не так нудно було з дурнями.

…Якщо ​​ти мене не любиш, то я люблю тебе за двох.

- Важка ти жінка, - сказав він.
- Ні, - сказала Пілар. — Але я така проста, — не одразу зрозумієш.

Вранці нічні плани не годяться. Коли думаєш уночі, це одне, а вранці все виглядає інакше. І ти знаєш, що план нікуди не годиться.

Ніколи не потішайся над любов'ю. Просто є люди, яким так ніколи і не випаде щастя дізнатися, що це таке. все одно, чи триватиме це півтора дні або багато років, залишиться найголовнішим, що тільки могло статися в житті людини. Завжди будуть люди, які стверджують, що цього немає, тому що їм не довелося випробувати щось подібне.

І тоді їхні губи зійшлися тісно-тісно, ​​і вона лежала зовсім впритул до нього, і потроху її губи розкрилися, і раптом, притискаючи її до себе, він відчув, що ніколи ще не був такий щасливий, так легко, любовно, радісно щасливий, без думки, без тривоги, без втоми, сповнений тільки величезної насолоди, і він сказав: — Моє маленьке зайченя. Моя улюблена. Моя довгонога радість.

- А бога немає?
- Ні, друже. Звичайно, ні. Якби він був, хіба він припустив би те, що я бачив на власні очі?

Сьогодні — лише один із багатьох, багатьох днів, які ще попереду.
Але, можливо, всі ці майбутні дні залежать від того, що ти зробиш сьогодні.