Головне: не бажати чогось надто сильно. Там, де людина перегорає, вона вибивається з сили. Рівне спокійне горіння - ось те, що приносить результат. Чекати треба спокійно, зберігаючи внутрішній жар. Радість – це стан світла та спокою, а не буяння.

"За те, що..." любити просто і нудно. Любити ж«попри...» куди складніше та цікавіше.

Привід нервувати є завжди. А то й десяток одразу. Нерозумно сподіватися, що колись настане день, коли жодного приводу не буде. А якщо так – навіщо смикатися?

Це тільки здається, що за все платять грошима. За все справді важливе платять шматочками душі.

Збоку і жити простіше.

— Хіба ти не візьмеш мене з собою?
- Ні. Придумай сама собі таку відмову, яка тебе не скривдить.

У кожний момент життя існує хоча б одна перешкода, яка заважає розслабитися і відчути себе щасливою. Буває, що таких перешкод дві чи три, але частіше все ж таки одна. Дрібне, досадливе, настирливе. У кожного воно своє і тому кожному іншому здається дрібницею. Для когось це однокласник/однокурсник, що дістає. Для іншого – прищі на лобі. Для третього – порожня кишеня. Для четвертого відсутність близької людини або, навпаки, надто настирлива присутність того, хто вважає себе таким.