Трохи кохання — це як трошки вина. Але від їх надлишку людина може захворіти.

У цивільному житті людину карають за те, що вона робить; однак військові статути додають до цього зовсім новий принцип — вони карають людину і за те, чого вона не робить.

Сонячний ранок – це час тихої радості. Цей годинник — не для поспіху, не для суєти. Ранок – час неквапливих, глибоких, золотих думок.

Два галони вина - це чимала кількість навіть для двох пайсано. У духовному відношенні ці пляшки можна розподілити так. Трохи нижче шийка першої пляшки - серйозна, відчута розмова. Двома дюймами нижче - спогади, овіяні приємним сумом. Ще три дюйми — зітхання про колишні щасливі любові. На денці — всеосяжний абстрактний смуток. Шийка другої пляшки - чорна, люта туга. Двома пальцями нижче — пісня смерті чи стомлення. Великим пальцем нижче — всі інші пісні, відомі товаришам по чарці. На цьому шкала закінчується, бо тут перехрестя та подальші шляхи невідомі. За цією межею може статися все, що завгодно.

Ні, поки людина вмирає, її можуть любити, ненавидіти, оплакувати, але варто їй померти, і вона перетворюється на головну прикрасу офіційного суспільного свята, сповненого всіляких складних формальностей.

Коли людина бідна, вона думає:«Будь у мене гроші, я б поділився з моїми бідними друзями». Але варто йому отримати ці гроші, як великодушність та щедрість покидають його.

Занадто часто шовкові панчохи, які ми даруємо жінкам, пов'язують нас по руках та ногах.

Душа обмита і врятована - це душа, якій удвічі загрожує небезпека, бо весь світ озброюється проти такої душі.

Самотні вудильники, які вірять у те, що риба клює тільки під час припливу, покинули свої скелі, і їхні місця зайняли ті, хто переконаний, що риба клює тільки під час відпливу.

Ніч була холодна і гордовита, її тепле життя зникло без сліду, і вона гірко й грізно нагадувала людині, що він самотній у світі і самотній серед собі подібних і що ніде на нього не чекає втіха.