Мені наснився дивний сон. З моменту пробудження я мрію повернутися, але не знаю ні чому, ні як це зробити. Я хотіла б побачити тебе знову, там, де ти зараз.

Миті, які ти мені подарувала, мають ім'я, вони звуться захопленням. Вони й досі носять його, вони зіткані з твоєї вічності. Навіть без тебе я ніколи більше не буду сам, бо ти десь існуєш.

Поки ми вважаємо, поки аналізуємо«за» та«проти», життя закінчується, у ньому нічого не відбувається.

Деякі миті мають присмак вічності.

Зберігайте ясність розуму, щоб визнавати те, що вам не під силу змінити, сміливість, щоб змінити те, що вам під силу, і мудрість бачити різницю між першим і другим.

Якби життя було довгим сном, почуття стало б його берегом.

- Не знаю що зі мною відбувається, мені то спекотно, то холодно, потіють руки, крутить живіт, пересохло в роті...
- Ти закоханий!
— Але ж я не створений для цього. Я від цього хворію.
— Дочекайся побічних явищ, вони чудові.

Адже ви по комусь сумуєте? Очі видають вас.

Один захід сонця не схожий на інший, фарби неба не бувають однаковими.

Легко любити когось, до кого не дотягнутися, адже нічим не ризикуєш.