Тіні високих дзвонів росли й росли, поки не досягли горизонту і не злилися з мороком, що насувається, і тоді повільно, нечутно, розправляючи складки свого синього і все більше відливаючого чорним плаща і помалу обволікаючи їм землю, підкралася ніч.

Я лише частка, а не ціле; я лише крихітний інструмент у арсеналі Зміни.

Люди завжди породження свого століття. Ми стоїмо на фундаменті уявлень своєї епохи, що склалися.

Протягом усіх століть історії перебували люди, які відчували навколо себе непізнане. І хоч раз почувши його поклик, вони більше не могли вести звичайне життя, не могли задовольнятися тим, що задовольняло їхніх сусідів.

Люди, які мислять лише в масштабах власного існування, не годяться для державної діяльності.

Я побачив, як коротке і неміцне людське життя, що цілком залежить від випадку, жахливо безпорадне у здійсненні навіть найскромніших своїх задумів.

Управління державою — це суміш насильства, влади та потурання, а закон — компроміс між протилежними інтересами.

Багач тупів, а бідняк дичав і озлоблювався, і кожна нова можливість, що відкривалася перед людством, робила багатія все багатшим, а бідняка все менш необхідним і тому менш вільним.

Діяти — це означає неодмінно впасти в помилку, а говорити — означає визнаватись у своїх помилках, і той, хто діє повільно, наполегливо, а головне мовчки, може швидше за інших розраховувати на успіх.

Дорога від лабораторії до заводу буває дуже звивистою.