Вона подібна до полум'я. Або кинджалу.
Ти вважаєш, що я кидаю на вітер свої гроші, а я вважаю, що ти кидаєш на вітер своє життя.
Це і є щастя, - думала Ліліан. — Хвилина тиші перед тим, що на тебе чекає.
Я не ревную, у мене для цього нема часу.
Якою незграбною стає людина, коли вона любить по-справжньому! Як швидко злітає з нього самовпевненість! І яким самотнім він собі здається, весь його хвалений досвід друг розсіюється, як дим, і він почувається таким невпевненим!