А честолюбству давайте відповімо, що воно і прищеплює нам смак до усамітнення, бо чого ж чуже воно більше, ніж суспільства, і чого воно прагне з такою ж наполегливістю, як не до того, щоб мати руки вільними?

Тільки вам одному відомо, чи ви лихі і жорстокі, чи чесні й благочестиві; інші вас зовсім не бачать; вони становлять собі уявлення виходячи з внутрішніх здогадок, вони бачать й не так вашу природу, скільки ваше вміння поводитися серед людей; тому не зважайте на їх вирок, рахуйтеся лише зі своїм.

Ми всі позбавлені цілісності і скроєні з окремих клаптиків, кожен з яких кожен момент грає свою роль. Настільки різноманітна і строката наша внутрішня будова, що в різні моменти ми не менше відрізняємося від самих себе, ніж від інших.

Якщо хочеш вилікуватись від невігластва, треба в ньому зізнатися.

І немає  іншої істоти, яка була б такою ж неживою і такою ж товариською, як людина: перше – через його пороки, друге – через його природу.