Він завжди був розумний, навіть у хлоп'ячі роки, але розум і мудрість — речі різні.
Всі ми виконуємо свій обов'язок, коли це нічого нам не варте. Як легко здається тоді слідувати стежкою честі! Проте рано чи пізно у житті кожної людини настає день, коли не знаєш, як вчинити, коли доводиться обирати.
Коли людина малює на своїх грудях мішень, він повинен розраховувати, що рано чи пізно хтось випустить у нього стрілу.
Співаки нічого не люблять більше ніж звуки власних голосів.
Іноді слова здатні досягти того, що не під силу мечам.
Люди частіше вважають за краще заперечувати жорстоку істину, ніж ставати до неї обличчям.
Кажуть, що корисно заставати людей зненацька. Ніколи не знаєш, що тоді можна дізнатися.
Ті, хто грає в престоли, або перемагають, або вмирають, середини немає.
Якось ці лорди побачать у тобі свого сюзерена. І якщо я відправлю тебе зараз додому — немов дитині в ліжко без вечері, — вони запам'ятають це і лише посміються за кубками. А потім прийде той день, коли буде потрібно тобі, щоб вони поважали або навіть боялися тебе. Але сміх убиває страх.
— Ви дозволите на прощання загадати вам загадку, лорд Тіріон? В одній кімнаті сидять три великі люди: король, священик і багатій. Між ними стоїть найманець, людина низького походження та невеликого розуму. І кожен із великих людей наказує йому вбити двох інших.«Убивай їх, — каже король, — бо я твій законний правитель».«Убивай їх, — каже священик, — бо я наказую тобі це від імені богів».«Убий їх, — каже багатій, — і все це золото буде твоїм». Скажіть — хто з них залишиться живий, а хто помре?