Ось вона, перед ними — нерухомо спочиває на своєму маленькому ліжечку. І урочиста безмовність цієї кімнати перестала бути загадкою для них. Вона  померла. Що могло бути прекрасніше цього сну, що полонило око своєю безтурботністю, не затьмареною слідами страждань і мук. Здавалося, смерть не зачепила її, здавалося, вона, щойно з рук творця, чекає, коли в неї вдихнуть життя. "Коли я помру, покладіть біля мене те, що тягнеться до світла і завжди бачить над собою небо ". Так вона говорила останніми днями. Вона померла. Лагідна, терпляча, сповнена шляхетності, Нелл померла. Пташка - жалюгідна, крихітна істота, яку можна було б роздавити одним пальцем, - весело стрибала в клітці, а мужнє серце її маленької господині назавжди перестало битися. Де вони, сліди передчасних турбот, сліди горя, втоми? Все зникло. Її страждання теж померли, а з них народилося щастя, що освітлює зараз ці прекрасні, спокійні спокійні риси.

Це правдива розповідь про страждання, випробування і горе, а такі розповіді зазвичай бувають довгими; Якби це була розповідь про безхмарну радість і щастя, він виявився б дуже коротким.

Сльози очищають легені, вмивають обличчя, зміцнюють зір і заспокоюють нерви - так плач же гарненько!

Ніжна мелодія, дзюрчання води в тиші, запах квітки або знайоме слово іноді раптово викликають невиразне спогад про те, чого ніколи не було в цьому житті, — спогад, який зникає, як зітхання, яке пробуджене якоюсь швидкоплинною думкою про більш щасливе існування, давно минулому, - спогад, який не можна викликати сумнівною напругою пам'яті.

Я не знав з нею жодної хвилини щастя, але сам тільки про те й думав, яким би щастям не розлучатися з нею до труни.

Здавалося, що будинок пустив собі кулю в лоб, як і його зневірений власник.

— Ви вмієте слухати?
— Як і більшість людей, мабуть. Якщо зацікавлюся – слухаю, а ні – намагаюся виявляти інтерес.

Наш світ — світ розчарувань, і нерідко розчарувань у тих надіях, які ми найбільше плекаємо, і в надіях, які роблять велику честь нашій природі.

Можливо, що містер Джеллібі людина видатна, але він, так би мовити, розчинився, розчинився в більш блискучих якостях своєї дружини.

З того часу, як я себе пам'ятаю, я в душі вів нескінченну суперечку з несправедливістю.