Господар потис мені руку і пішов від мене. Все було в тому саду честю честю: плавальний басейн, зелений мох ціною два долари за дюйм, гарні люди з сімейства котячих. Вони розважалися та пили… А мене не помічали. Жодна душа. Я розмовляв із п'ятьма чи шістьма — не відповідають. Так тривало годину і дві, а потім я схопився з стільця і ​​припустив звідти божевільною риссю. Повернувся до готелю, отримав з рук портьє адресований мені лист — і тоді лише відчув, що я знову людина, а не порожнеча.

Всі її романи відрізнялися разючою одноманітністю, і в міру того, як вона в'янула, набували значення більш умоглядне, ніж реальне. Її почуття існували переважно як привід розмов про них.

Якщо блондинка не вміє підтримати розмову, ми називаємо її«лялькою», мовчазного блондина вважаємо йолопом. А поряд з цим світ сповнений«цікавих мовчазних брюнетів» та«томних брюнеток», абсолютно безмозких, але ніхто їх чомусь за це не звинувачує.

Погляди Кетлін і Стара зустрілися і злилися - ця перша радісна сміливість не повертається потім. Життя яскраво спалахнуло в обох.

— Терпіти не можу англійську манеру оглушливим пошепком говорити про людей гидоти.

Жодна відчутна, реальна краса не може зрівнятися з тим, що здатна накопичити людина в глибинах своєї фантазії.

Можна, подібно до мене, прийняти Голлівуд як є; можна відмахнутися від нього з презирством, яке ми зберігаємо для всього, що не здатні вмістити. Зрозуміти його теж можна — але невиразно і лише уривками.

Потрійний рум'янець на її щоках був породжений молодістю, вином та косметикою

Він посміхнувся мені ласкаво, — ні, набагато більше ніж ласкаво. Таку усмішку, сповнену невичерпної підбадьорливої ​​сили, вдається зустріти чотири, ну — п'ять разів у житті. Якусь мить вона, здається, вбирає в себе всю повноту зовнішнього світу, потім, ніби підкоряючись невідворотному вибору, зосереджується на вас. І ви відчуваєте, що вас розуміють рівно настільки, наскільки вам завгодно бути зрозумілим, вірять у вас тією мірою, в яку ви в себе вірите самі, і безумовно бачать вас саме таким, яким ви найбільше хотіли б здаватися.

Люблю Нью-Йорк улітку, в другій половині дня, коли він зовсім порожній. У ньому тоді є щось чуттєве, перезріле, ніби варто підставити руки - і в них почнуть валитися дивовижні плоди.