Рошані Чокші. Золоті вовки

Хто в здоровому глузді подивиться на вазу, розмальовану бичачими яйцями, і скаже:«О так, це саме те, що мені потрібно»? Можеш не відповідати, я й сам знаю. Хтось непристойно багатий, нудний і загадковий. Ці прикметники чудово описують усі мої життєві прагнення.

Докладніше

Рошані Чокші. Золоті вовки

– Дякуйте всім богам, яких ви тільки знаєте, за Лайлу та Зоф'ю, тому що ви двоє, – Северін вказав на Енріке та Гіпноса, – абсолютно марні.
Обурений Гіпнос поклав руку на груди.
– Я був наляканий. Ти знаєш, що страх робить із кольором обличчя?
- Просвіти мене.
Гіпнос розгублено моргнув.
- Ну, я не знаю напевно, але нічого хорошого, повір мені.

Докладніше

Рошані Чокші. Золоті вовки

– Я симпатичний? Тільки чесно.
–«Симпатичний» – невідповідне слово. Може,«приголомшливий»? Скажу так: від тебе просто неможливо відірвати погляд.
– Ах. Як від сонця?
- Як від жахливої ​​катастрофи.

Докладніше