Помірність - це все одно що звичайний нудний обід, а непомірність - святковий бенкет.

Ми бачимо: смерть не щадить великих - ах,
Король і блазень перетворилися на порох.

Невдоволення — перший крок  до прогресу, як окремої людини, і цілого народу.

Сила нашої любові до друзів часто вимірюється тим, скільки ми зробили для них.

— Скільки часу ти міг би кохати жінку, яка тебе не кохає?
- Яка не любить? Все життя.

Нам не дано знати про діла Господні. Ми всі повинні приймати покірно, бо безмежна сила Господня. Він руйнує сильного так само легко, як слабкого, і не щадить нікого.

І тоді небеса побачили мою порочність, а земля повстала проти мене, бо якщо суспільство і не вимагає від вас бути істинно доброчесним, то воно вимагає дотримуватися зовнішніх пристойностей, але найголовніше — уникати скандалів.

…і найсміливіший з нас боїться самого себе. Самозречення, цей трагічний пережиток тих диких часів, коли люди себе калічили, затьмарює нам життя. І ми розплачуємось за це самообмеження. Будь-яке бажання, яке ми намагаємося придушити, блукає в душі і отруює нас. А згрішивши, людина позбавляється потягу до гріха, бо здійснення – це шлях до очищення. Після цього залишаються лише спогади про насолоду або хтивість каяття. Єдиний спосіб позбутися спокуси – поступитися йому. А якщо надумаєш боротися з ним, душу буде томити потяг до забороненого, і тебе змучують бажання, які жахливийзакон, тобою ж створений, визнав порочними та злочинними. Хтось сказав, що найбільші події у світі – це ті, що відбуваються в мозку людини. А я скажу, що найбільші гріхи світу народжуються в мозку, і тільки в мозку.

Абсолютне щастя не може тривати довго.

Закохані часто починають з того, що обманюють себе, а кінчають тим, що обманюють інших. Люди називають це романом.