Він ступив до неї, вона до нього. Дві години на прощання — так багато й так мало. Таня довго потім пам'ятала Ваньчині поцілунки, а він — солонуватий смак її сліз.
Жінки, як кішки. Довго залишатись без господаря вони не можуть. Але й із господарем довго не можуть. Вічно у них усілякі метання. Так що краще бути поряд. Спокійно, впевнено, не смикатися, не ображатися, не лякати, не вставати в позу, жити своїм життям. І все буде тип—топ.
Це тільки здається, що правда одна. Насправді їх багато, і часто суперечливі. Є правда ягняти, який хоче жити, і правда вовчиці, у якої в норі голодні вовченята. Крім того, існують сотні підроблених правд. На один справжній діамант завжди припадає десяток фальшивок.