Артур Конан Дойл. Долина Жаху

Він мовчки стояв наді мною зі свічкою в руці. Потім його довгаста постать нахилилася до мене, і я почув шепіт:
— Вотсоне, ви не боїтеся спати в одній кімнаті з божевільною людиною, у якої розм'якшення мозку, з ідіотом, який нічого не розуміє?
— Анітрохи, — відповів я, остаточно прокинувшись.
— Та й слава богу, — промовив Холмс; і більше тієї ночі між нами не було сказано жодного слова.

Докладніше

Артур Конан Дойл. Етюд у багряних тонах

Помста не солодка, якщо кривдник не зрозуміє, від чиєї руки він вмирає і за що несе кару. За моїм планом той, хто спричинив мені зло, повинен був дізнатися, що розплачується за старий гріх.

Докладніше

Артур Конан Дойл. Архів Шерлока Холмса

У собаках як би відбивається дух, який панує у сім'ї. У злих людей злі собаки, небезпечний господар — небезпечний і пес. Навіть зміна настроїв може відображати зміну настроїв у людей.
(Людина рачки).

Докладніше