Бочарна справа, якій створювало загрозу будівництво наливних суден і виробництво автоцистерн, не дуже й процвітало. Робили все менше і менше барил і головним чином лагодили вже наявні великі чани. Справи у господарів йшли неважливо, це вірно, але вони хотіли все ж таки зберегти свої прибутки; Найпростіше їм здавалося заморозити заробітну плату, незважаючи на зростання цін.
Якщо ми прагнемо встояти серед абсурду, не підозрюючи у своїй, що абсурд — це життєвий перехід, відправна точка, екзистенційний еквівалент методичного сумніву Декарта Абсурд сам собою є протиріччя. Він суперечливий за своїм змістом, оскільки, прагнучи підтримати життя, відмовляється від ціннісних суджень, адже життя як таке вже є ціннісне судження. Дихати означає судити.
Життя було для нього«фарсом, у якому грають усі без винятку». Але ось що викрикує він сестрі в смертний час:«Я буду гнити в землі, а ти, ти будеш жити і насолоджуватися сонцем!»
Актори — мандрівники у часі, і якщо брати найкращих серед них, вони подорожують, вистежуючи душі.
Для того, щоб заново розпочати життя, не обов'язково бути щасливим.
Ми живемо в епоху майстерно виконаних злочинних задумів. Сучасні правопорушники давно вже не ті наївні діти, які очікують, що їх, люблячи, вибачать. Це люди зрілого розуму, і у них є незаперечне виправдання — філософія, яка може служити будь-чому і здатна навіть перетворити вбивцю на суддю.
Звичайно, справжнє кохання — виняток, зустрічається воно двічі-тричі на сторіччя. А здебільшого любов — породження марнославства чи нудьги.
Людям потрібна трагедія, що поробиш, це їхній вроджений потяг, це їхній аперитив.
Існує на світі щось, чого потрібно прагнути завжди і що іноді дається в руки, і це щось людська ніжність.