Правильно каже Сен-Жон Перс: жінка віддається взяти!

— А чому ти ніколи не кажеш, що любиш мене? — запитав я одного разу Катерину.
— Тобі хочеться цього?
- Звісно.
— Добре, тепер говоритиму. Хто платить, той замовляє слова … Я тебе кохаю!
— Отже, за гроші можна купити кохання?
— Ні, тільки слова і залюбки...
— Залюбки? Дивне слово. Не чув раніше. А за що тоді можна купити кохання?
— За кохання, якщо дуже пощастить... Або за смерть, якщо не пощастить...

Всі недуги від смутку та безлюбства.

Потім дід вчив Ішку, як перевірити, чи надійна дружина дісталася:
— Вірна, вона  біля чоловіка в лісі ходить, а якщо гриб знайде, то одразу кличе: мовляв, іди дивитися! Той, хто гуляє, все норовить уплутати кудись подалі. Жадібна гриби потай збирає, а потім хвалиться. Занадто самостійна гриби перераховує і потім порівнює, хто більше зібрав, вона  чи мужик її...

Пристойна жінка віддасть перевагу нічній самоті ранковому сорому.

Бізнес як справжнє кохання, захоплює цілком.

— Брешеш!
— Письменники, Надюха, не брешуть, а вигадують...

Іноді простіше позбутися надмірної ваги, ніж надлишкового слова.

Цікавість - перший крок  до втрати невинності, як слушно зауважив Сен-Жон Перс.

Дисидент – це людина із платним почуттям справедливості.