ДВОЕ: Два Закохані Одинокі Однодумці.
Все скінчено... В. С. Е К. О. Н. Ч. Е. Н. О... збожеволіти: я так легко написав ці десять літер, а прийняти їх сенс не в змозі.
Кожне покоління має своїх героїв: деякі з них гинуть, інших осягає найгірша доля – про них просто забувають.
Щастя немає.
Кохання - вигадки.
І нічого страшного. Le bonheur n'existe pas.
L'amour є imposible.
Rien n'est grave.
Я багато чого ненавиджу, але дещо люблю тебе в тому числі.
Вечірка, яка починається з тисняви біля дверей, при тому, що всередині немає ні душі, це – правильна вечірка.
Чому нам стає не по собі від романтики? Ми соромимося своїх почуттів. Шаркаємось від високих слів, як від чуми. Не оспівувати ж власну нездатність любити.
Бувають такі ночі, коли спати недозволена розкіш. Спати заради того, щоб прокинутися від поганого сну. Щоб нічого цього взагалі не було. Хочеться викреслити власне життя.
Все проходить - любов, мистецтво, планета Земля, ви, я. Особливо я...
З кожним днем ми все більше страждаємо і рвемося один до одного. Ми ллємо сльози вже багато років. Але вона, як і я, знає, що нічого не можна змінити.
Наш найпрекрасніший доказ любові — вічна розлука.