Коли ти дитина, все, що ти володієш, доступно і відомо твоїй родині. Таємниця – це привілей дорослих.
Він поводився так, ніби весь світ був для нього іграшкою, якою йому необхідно досхочу награтися.
Все, що відбувається за дверима мого будинку, не має до мене жодного відношення. Світ тут, у цій кімнаті. Тут все так, як воно й має бути.
Не буває ніякого завтра. Чи не відкладай, зроби зараз.
... Те, що справедливо, не завжди правильно.
— Чоловік — лише чоловік. А ось син — це вже й справді дещо!
Оком не встигнеш моргнути, а обличчя в нього вже зовсім інше – немов свої почуття він ховав дуже близько, під шкірою. Наче там, усередині, кипіла лава.
... через його посмішку, а може, через ту готовність любити, яку вона бачила в його очах, - з такою довірливою і відкритою любов'ю дивляться на тебе лошата, мандрівні проповідники та діти ; таке кохання немає необхідності заслуговувати - воно дається задарма.