Коли мені кажуть, не роби цього, я відразу все роблю навпаки.

Вовку із собакою не вжитися.

Пояснити шлюб двох молодих людей, які не мають нічого спільного, — це досить складне завдання.

Якщо дати волю низьким пристрастям натовпу, то її вже не вгамуєш.

Тепер я більше нікого не люблю і ненавиджу себе за те, що колись тебе кохала.

Не називай цієї моєї віри. Я не вірю ні в що. З того часу, як я навчився мислити, відколи мій розум іде своєю дорогою.

Вона вміла бути люб'язною з усіма, і з усіма однаково.

Коли мене дражнять, я роблю на зло.

Ти вимагаєш від мене неможливого. Я тебе більше не люблю; а ти мене ще любиш і тому хочеш мене убити. Я могла б знову збрехати тобі; але мені ліньки це робити. Між нами все скінчено... Ще кохати тебе — я не можу. Жити з тобою – я не хочу.

Така вже дивність людського розуму, пов'язувати іноді з тяжкими враженнями ласкаві образи.