Ми з особливою запопадливістю та впертістю намагаємося змінити саме тих, хто згоден прийняти нас такими, якими ми є.

Інтелігент робить ті самі ницості, що й звичайна людина, але при цьому дуже переживає.

Зворушує, коли чоловік, намагаючись повернути жінку, що пішла від нього, починає дарувати шалені букети. Це ніби дружина у відповідь на пропозицію розлучитися перемила б весь посуд і випрала сорочки.

Цікаво, скільки разів в історії фраза«Хочу побути один/одна» НЕ означала«Хочу побути не з тобою»?

Проїжджаючи повз шиномонтаж, подумав, що«розвал – сходження» — відмінний девіз для сімейного психоаналітика.

Закоханість: людина пішла, місяць ти лізеш на стіну, потім відпускає. Кохання: перший місяць тебе ніби відпускає, а потім лізеш на стелю.

Мені здається, люди спочатку живуть в одному віці, і коли їхній особистісний вік збігається з біологічним, вони щасливі. Дивишся на Джаггера - йому завжди двадцять п'ять. А скільки тридцятирічних, у яких життєвої сили на сімдесят? Нудні, буркотливі, згаслі. Лідія Львівна, на мою думку, була щаслива років у тридцять п'ять — сорок, у тому чудовому віці, коли жінка ще прекрасна, але вже мудра, ще шукає когось, але вже може жити одна.

Як зворушливо дивитись на парочки у кафе. Цілуються, але кладуть телефони екраном вниз, а йдучи в туалет, забирають їх із собою.

Найбільша плата за щастя любити когось — це неминучий біль безсилля допомогти. Рано чи пізно це обов'язково трапляється.

Краще довго шукати "свого", ніж весь цей час переробляти "чужого", який для когось може стати "своїм" без будь-яких кастрацій та тюнінгів.