- Ось ти млинець! Вчора хотів квітку сфотографувати, а сьогодні вона вже зав'яла.
— А ти мене сфотографуй про всяк випадок.
— Давай якось потім.

Те, що я можу стирчати від безглуздих занять, ще не ознака дурості.

-... а як лікувати алергію на навколишню дійсність?

Я живу для того, щоб твоє говенне життя набуло на моєму тлі хоч якогось сенсу.

— Чому все так хрінова?
- Справа в самому тобі. Ти настільки не віриш, що мрії мають властивість збуватися, що просто розучився мріяти.

- Треба перейти на інше вікно.
— А який сенс? Вони виходять на той самий бік!
— Що за ідіотська звичка всюди шукати сенсу?

Якщо« добре» буде довго, воно скоро просто набридне і стане«звичайним».

Якщо лягти на берег океану і заплющити очі, то можна померти від щастя. Але всі воліють жити.

- Спиш?
- Ні.
— А що очі заплющив?
— Борюся проти зовнішньої недосконалості навколишньої дійсності.
— Виходить?
- Ні.

- Дуже хочеться стати туманом і розчинитись! Щоб нічого не було...
- Ну... фіг його знає... Велика ймовірність, що все навколо теж стане туманом і розчиниться слідом за тобою.