За часів, коли жилося тяжко і не вистачало найнеобхіднішого, людина з принципами — навіть із найпростішими: наприклад, триматися цього слова — була видом на межі вимирання.

Коли діти, що народилися в тунелях, навчилися ходити, люди зрозуміли, що на порятунок чекати ні звідки, і це розуміння було для них найважчим ударом.

У кожному з нас живе темрява, що прагне крові та руйнувань, але, як правило, людина здатна її приборкати, і так, створюючи рівновагу темряви та світла, ми і проходимо по колу буття.

У нинішньому прекрасному світі не до сентиментів, і минуле тут мало кого турбує, як і майбутнє: скоротати б день до вечора, залишитися живим і черево набити, от уже й щастя. Немає  жодного минулого, крім вчорашнього дня, і ніякого майбутнього, крім завтрашнього.