Таня і так ображена, тому можна ображати її далі.«А доведися — навіщо б тобі її ображати?» - Запитав він себе. Тому, що вина вимагає провини, душа, що пропадає, шукає прірви глибше. Він би, мабуть, не зумів інакше, йому завжди потрібні були б підтвердження, докази, що він перетворився саме на те, що є. Так він почував би себе впевненіше.

Е-ех, до чого ми всі добрі окремо люди і до чого ж безрозсудно і багато, як навмисне, всі разом творимо зла!

Людина не може без того, щоб над кимось не командувати, це йому найсолодша служба, і чим довше він просидів під керівництвом іншого, тим більше намагається потім надолужити своє.

Скільки людей, і здорових і сильних, не відрізняють своїх власних, богом даних їм почуттів від почуттів спільних, вуличних. Ці люди і в ліжко лягають з тим самим розчиненим, для всього відповідним задоволенням, з яким сідають за стіл: аби насититися. І плачуть, і сміються вони, озираючись навкруги — видно, чи чути, що вони плачуть і радіють, не даремно витрачатись на сльози.

Пуп ви зараз не надриваєте — че говорити! Його ви бережете. А що душу свою витратили — вам і діла нема.