Насильство – це дійовий, але примітивний аргумент. Його неможливо застосувати наполовину, тому, якщо ти ним користуєшся, ніколи не зупиняйся на півдорозі.

— Ти віриш у рівноправність?
— Я вірю у взаємоповагу.

Якщо щось не виходить, потрібно знайти інший спосіб зробити те саме

Якщо у вас немає  нічого, то у вас є ваша честь, якщо ж у вас немає вашої честі - у вас  нічого немає.

Одне з китайських прокльонів звучить так:«Щоб тобі жити в епоху змін». У період відсутності епох. На стику. На зламі. Коли країну вивертає навиворіт, коли ламається звичний життєвий уклад, зникають перевірені маяки, чорне стає білим, а біле — чорним. Коли легко втратити сенс самого життя. Коли вранці ти прокидаєшся з відчуттям того, що летиш у прірву, а всі на світі кольори стають сірими. Китайці знали, як побажати справжню гидоту. Усвідомили, чи на своєму, чи чужому досвіді, яке це — опинитися в лихолітті.

— А що таке«звичні рамки»? — поблажливо поцікавилася Кара. — Колись навіть лампочку вважали дивом, а тепер вони світять у кожній хаті. Тисячу років тому вас спалили б тільки за окуляри на вашому носі.
— Але є непорушні речі, — пробурмотів професор, — устрій…
— Непорушних речей немає. Є чи забуті, чи нові. І коли ми стикаємося з ними, треба уважніше придивитися до них. Цілком можливо, що ваше таємниче щось живе за звичними законами просто виглядає по-іншому.

Будь-яка держава жива лише доти, доки хоч для когось із її захисників існує поняття«борг».

Благородство фарбує людину, але залишає голодною.