Скільки шалених прохань, клятв, заклинань, тяжких і радісних зітхань почула на віку навіть проста ікона з сільської хати! Скільки сліз окропило і оживило її дерево, скільки поцілунків висвітлило її фарби, скільки душ вона зігріла, окрилила і наділила стійкістю жити… Якщо постояти в тиші перед старою іконою, починаєш чути зітхання та благання, клятви та ридання. Плоскі очі на святому образі раптом наливаються світлом і знаходять обсяг.
Зморшки, звичайно, не фарбують обличчя, але вони – печатка страждань, роздумів, усмішок, тобто друк життя, дорослішання. Зітріть зморшки — і ви зітрете обличчя.