Того величезного нового дня, від коханої вийшовши, тільки радісних людей, тільки їх я бачив.

Як можна побудувати лад без мудрості мас? Хто не зважає на них, не в змозі шлях вказати мільйонам людей. Великі вчителі! Вимовляючи мови, не затикайте вух.

Сьогодні все змінилося! Людина піднімає голову. Змучений стражданнями, він каже:«Я можу жити». Якої перемоги досягнуто тим, що одна людина сказала — ні!

Наша фінська приятелька розповіла нам за пляшкою вина, як війна спустошила її вишневий садок. Звідти вона  сказала, вино, яке ми п'ємо. Ми спорожнили склянки на згадку про розстріляний вишневий сад.

Я виріс у багатій родині. Мої батьки начіпляли на мене комірці, виховували мене, привчаючи до того, що навколо має бути прислуга, вчили мистецтву наказувати. Однак, коли я став дорослим і озирнувся довкола, не сподобалися мені люди мого класу, не сподобалося мені наказувати і мати прислугу. І я покинув свій клас і став до лав незаможних.

Немає втіхи відчутніше, ніж дарувати відчайдушно. Хто не ділиться з іншими – не заздрю ​​тому я.